Психологічна адаптація першокурсників до навчаня у ВНЗ.

Консультант Людмила Анатоліївна Опанасенко.


СУТНІСТЬ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ СТУДЕНТІВ ПЕРШОГО КУРСУ


      Зважаючи на результати психологічного тестування абітурієнтів 2008 р., пропонується система заходів психологічного супроводу студентів-першокурсників, яка складається з таких структурних компонентів:
проведення заходів, які сприяють полегшенню процесу адаптації студентів І курсу до навчального середовища (кураторські години, спрямовані на знайомство студентів з системою освіти у ВНЗ, з викладачами, з одногрупниками; культурно-масові заходи, присвячені першокурсникам і т.д.);
проведення анкетування студентів для конкретизації загальних відомостей про першокурсника, його захоплення та бажання брати участь у творчих об'єднаннях і спортивних секціях інституту;
організація і проведення тренінгів "Прекрасний світ навколо" (спрямований на емоційну стабілізацію), "Я можу все!" (формування впевненості у собі);
використання ігрових технологій для формування дружніх взаємовідносин між студентами-одногрупниками, розвитку комунікативних, ораторських, організаторських здібностей, формування лідерських тенденцій, розвитку творчих нахилів першокурсників;
організація і проведення науково-дослідної діяльності студентів, спрямованої на формування продуктивних інтелектуальних процесів (розвиток процесів аналізу, синтезу; уміння спостерігати, зіставляти; уміння актуалізовувати вищі форми мисленнєвої діяльності);
проведення індивідуальної та групової роботи зі студентами 1 курсу, спрямованої на формування професійних якостей, згідно обраній спеціальності (бесіди, консультації, анкетування, тестування, тренінгові технології, ігрові технології, вправи).

      Загальні поради студентам щодо інтеграції
Не очікуйте опіки, а розраховуйте на дружню підтримку оточуючих, яка надасть Вам відчуття рівності, потрібності та незалежності, тому:
• Зверніться по допомогу для того, щоб вільно орієнтуватися в університетському містечку.
• Не допускайте зайвої опіки, намагайтесь стати самостійним в обслуговуванні.
• Прагніть виконувати посильну і цікаву роботу, але вимагайте забезпечення необхідними предметами та пристроями, підтримуйте точність і порядок на робочому місці.
• Не уникайте тих, хто готовий прийти Вам на допомогу.
• Активніше добивайтесь отримання потрібної Вам інформації та нових знань.
• Не створюйте емоційну напругу у відношеннях з одногрупниками, намагайтесь завжди бути приязним і доброзичливим.
• Не зловживайте своїм становищем, бережіть свою людську гідність.
• Змістовно проводьте свій вільний час з іншими студентами, набувайте хороших друзів.
• Будьте оптимістом, вірте в свої можливості і пам'ятайте, що Ви потрібні іншим людям.

Якщо у Вас виникли проблеми у навчанні, Вам слід:
• Дати викладачу можливість допомогти Вам.
• Залучити викладача у процес розв'язання проблеми, якщо немає конкретного способу її розв'язання без його участі.
• Впевнено відстоювати свою точку зору, але з повагою і ввічливо ставитись до викладача.
• Звернути увагу викладача на позитивні моменти, на те, що Ви засвоїли на його лекціях, а не жалітися на свої проблеми.
• Зрозуміти, що викладач більше зацікавлений в успішності Вашого навчання, аніж у виставленні поганої оцінки. Ваше бажання вчитись є найкращим стимулом для отримання допомоги від викладача.

Вам не слід:
Публічно висловлювати свою розлюченість, різку незгоду. Ні в якому разі не тисніть на викладача.
Плакати, благати викладача про зниження вимог.
Зловживати виразом: «Ви зобов'язані...».
Висловлювати нерозумні або занадто обтяжливі прохання.
Висувати вимоги до викладача щодо додаткового використання його часу.
Поради студентам щодо роботи в аудиторії
Не бійтеся відвертого спілкування з викладачем щодо Ваших проблем. Поясніть, що Він може зробити як викладач для кращого засвоєння Вами матеріалу.
Якщо Ви відчуваєте, що може виконати завдання іншим чином, поясніть викладачу, як саме можете це зробити. Наприклад, якщо Ви маєте вади зору чи ДЦП, Ви маєте право замість виконання контрольної роботи у письмовому вигляді виконати її в альтернативному (електронному) форматі.
Попросіть викладача забезпечити Вас детальним планом та опорним конспектом навчального курсу, при цьому якщо матеріали Вам потрібні в альтернативному форматі повідомте його завчасно, ще до початку занять.


Пам'ятайте, що Ви маєте право вибирати зручні місця в аудиторії.
Просіть Викладача записувати на дошці чи виводити на екран завдання, терміни та ключові фрази, а також заздалегідь оголошувати письмові завдання та список додаткових джерел інформації.
Сміливіше відповідайте на запитання, беріть участь у обговоренні -це допоможе Вам пов'язати нову інформацію з тим, що Ви вже знаєте.
При виникненні непорозумінь користуйтесь послугами відділів, які опікуються студентами з інвалідністю.
Поради щодо написання контрольних, екзаменаційних робіт
Намагайтесь заздалегідь отримати питання до іспиту, з яких було б зрозуміло, який матеріал винесено на іспит і в якій формі він буде проходити. З'ясуйте, які у викладача вимоги до відповіді на «відмінно».
Отримайте дозвіл користуватися під час іспиту простими засобами: калькуляторами, чернетками, словниками для перекладу та перевірки правопису.
Попросіть збільшити, за потребою, час написання контрольної чи екзаменаційної роботи.
Не соромтеся спитати дозволу записати свої відповіді на аудіокасету.
Обговоріть з викладачем, в якій формі Вам буде зручніше виконувати специфічні аспекти стажування (практики). Спробуйте посильні завдання під час практики, замість автоматичної заміни її на виконання альтернативних завдань.

Психологічний супровід навчання у ВНЗ осіб з обмеженими можливостями.

Консультант Олена Сергіївна Дроботун.

І. Загальні теоретичні засади психологічного супроводу студентів-інвалідів, які навчаються на 1 курсі
Сутність психологічного супроводу студентів-інвалідів 1 курсу та його значення
Психолого-педагогічні мови успішної адаптації інвалідів до навчання у
ВНЗ
II. Зміст соціально-психологічної роботи зі студентами-інвалідами 1 курсу
III. Загальні поради студентам-першокурсникам щодо інтеграції
IV. Результати досліджень

Сутність психологічного супроводу студентів-інвалідів 1 курсу та його значення


Інвалідність є соціальним явищем, уникнути якого не може жодне суспільство, і кожна держава. Важливою проблемою для студентів-першокурсників з особливими потребами є їх інтеграція у в колектив студентів та пристосування оточуючого середовища до їх потреб. Інтеграція інвалідів у соціальне середовище, підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці передбачає організацію роботи з соціально-психологічної реабілітації дітей-інвалідів, психологічної підтримки і в навчальних закладах.
Інклюзія студента з інвалідністю в інтегроване освітнє середовище вимагає досить тривалого періоду адаптації. Перш за все, Вам їм потрібно:
- інтегруватися у навчальний процес з його режимом, формами навчання, системою контролю знань,
- ознайомитися зі структурою інституту, його традиціями,
- "вписатися" у життя факультету, у колектив студентської групи;
пристосувати до ритму інститутського життя і навчання свій організм, підтримуючи його працездатність, розкрити свої здібності і таланти.
Багатьом студентам з функціональними обмеженнями в інституті не вистачає достатньої уваги та підтримки з боку викладачів через те, що вони не вважають за потрібне повідомляти когось про свою ваду, якщо це не буде впливати на їхні успіхи у навчанні та виконання їхніх обов'язків. Можливо, деякі занадто гостро сприймають інвалідність і не хочуть, щоб через їхню ваду навішували ярлики. Такі студенти можуть вважати, що справляться самостійно, чи просто не знають про послуги, які пропонує для них інститут. Деякі студенти з інвалідністю, можливо, покладаються на методи, що їм допомагали до цього часу. Але оскільки темп навчання в університеті швидший, ніж у школі, і доводиться виконувати більшу кількість завдань високої складності, додаткова допомога таким студентам, безумовно, знадобиться.

Психологічний супровід студентів з особливими потребами це:
1 .Підвищення психологічної культури всіх учасників навчально-виховного процесу - студентів, викладачів, педагогічної громадськості.
2. Соціально-психологічна діагностика, моніторинг особистісного розвитку і соціальної ситуації розвитку студентів, прогнозування змін освітньої ситуації та визначення її основних тенденцій.
3. Проектування і соціально-психологічна корекція розвитку студентів у навчально-виховному процесі.
4. Соціально-психологічна і педагогічна реабілітація дітей з особливими потребами.
5. Консультативно-методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу.

Психолого-педагогічні мови успішної адаптації інвалідів до навчання у ВНЗ


Найважливішим для студентської молоді з числа інвалідів є період адаптації до умов навчання у вищому навчальному закладі, набуття нового статусу, засвоєння нових соціальних ролей. Тому важливим є не стільки зміст процесу освіти, скільки створення певних психолого-педагогічних умов, які б полегшували процес навчання, тобто:
- забезпечення особливого підходу до студентів з особливими потребами, який повинен ураховувати специфіку хвороби, вади, патологічного стану, психологічної чи соціальної проблеми, з якими може зустрітися інвалід у повсякденному житті; темп викладання дисциплін має бути достатньо повільним, гнучким, „м'яким", пристосованим до потреб інвалідів; навчальне навантаження повинно регулюватись залежно від ступеня інвалідності;
- процес виховання потребує більшої уваги, відповідальності, розуміння й освіченості. Люди з особливими потребами повинні бути оточені любов'ю, ласкою, турботою. Не можна допускати приниження особистості. Потрібно зважати на їх труднощі у навчанні, допомогти їм отримати інформацію іншими засобами (якщо звичайні засоби недостатні), треба навчити дитину жити з її вадою і дати їй можливість зрозуміти, що вона така сама, як інші діти;
- забезпечення рівних можливостей для участі в загальноуніверситетських заходах (забезпечення транспортом, допоміжними засобами, волонтерами); підвищення загального культурного рівня студентства у напрямі виховання співчутливого, поважного, емпатійного ставлення до студентів з особливими потребами, розуміння їхніх життєвих проблем;
- не нагадувати й не акцентувати увагу на функціональних обмеженнях, зрозуміти внутрішній світ людини; навчити людину жити з вадою і водночас бути адекватною, щасливою всупереч ваді.
Процес адаптації є взаємозумовленим, тому не тільки інваліди повинні розвивати в собі якості соціалізованої особистості, активно включатись у життя групи, колективу, але й група повинна пройти шлях адаптації до особливих потреб інваліда у навчанні, з розумінням сприймати його становище, виявляти активну життєву позицію, включатися в інтеграційні процеси. Навчально-виховний процес повинен розглядати особистість як фокус системи соціально-педагогічного впливу, як початковий і кінцевий пункти багатогранного процесу соціалізації.
Спілкування - основа взаємовідносин між людьми, і труднощі у стосунках з колективом можуть відчувати не тільки інваліди. Характер взаємин, їх стиль, загальний тон спілкування залежать від психологічного мікроклімату, в якому проходить процес навчання. Такі психолого-педагогічні умови перешкоджають виникненню ефекту „гидкого каченяти", коли перевага у взаєминах віддається „сильнішому". Студенти з особливими потребами сприймаються більшістю як розумні, кмітливі, зацікавлені процесом навчання, такі, що прагнуть допомогти за складних ситуацій.
Психолого-педагогічний досвід роботи зі студентами-інвалідами доводить, що люди, , які мають особливі потреби, не відчувають себе неповноцінними, а, навпаки, в умовах університетської освіти розкриваються як особистості. З-поміж них багато творчих людей, зрілих, здатних зрозуміти інших, і вони швидко знаходять собі друзів. Якщо в групі сформувалася дружня і рівноправна атмосфера, інвалід ніби „забуває" про свою ваду, перестає порівнювати себе з іншими.

 

 

 

 

sample image